4 лютого 2026 року стіни Великодобронського ліцею сповнилися життям завдяки гомінкій юрбі дітей у яскравих карнавальних костюмах. Свято Масляної («Фаршанг»), організоване для учнів початкових класів, стало не лише часом для сміху й танців, а й можливістю для плекання традицій та зміцнення шкільної спільноти.
Захід розпочався з урочистого привітання, у якому наголосили: час карнавалів – це період прогоняння темряви та веселого прощання із зимою. «У цей час сміх – наша зброя проти холоду, а гарний настрій – провісник весни», – пролунало на відкритті, підкреслюючи, що в цей день для уяви немає меж.
Свято відкрили наймолодші учасники. Сані Шандор, учень 4-А класу, у ролі вісника, впевненим голосом скликав народ, після чого по черзі виходили учні перших, других, третіх та четвертих класів, щоб своїми віршами задати тон святу. Варга Камілла декламувала про захопливий процес виготовлення масок, а Ласло Лена – про пишні спідниці та швидкі танці.
Глядачі бурхливими оплесками привітали і першокласників: клоун Гете Мартіна, таємнича маска Катони Емілії та вірш-закличка Поповича Антона викликали посмішку на кожному обличчі. На сцені також пролунав жартівливий вірш про кошенят у виконанні Сані Ноела. Учня 3-Б класу, а Варга Софі, учениця 3-А класу у своєму вірші захоплювалася сяючими принцесами. Крім того, Балог Адель, учениця 2 класу запросила друзів до танців, а завершили виступ Ожват Язмін і Вінда Фружіна, учениці 4-Б класу віршом Єви Ментович «Карнавальне», нагадавши всім, що після танців на кожного чекає заслужений пухкий пончик.
Наприкінці виступів діти з кольоровими кульками та масками в руках дружно вигукнули: «Веселого карнавалу!» Після віршів настала черга для візуальної творчості. Професійне журі оцінило роботи, надіслані на конкурс карнавальних малюнків, відзначивши багату фантазію дітей.
Кульмінацією дня стала спільна музично-танцювальна програма. Добре відомі мелодії, такі як «Itt a farsang, áll a bál» або «Bújj, bújj, zöld ág», змусили кожного рухатися. Діти прощалися із суворою зимою хороводами, народними іграми («воротами») та парними танцями. Атмосфера сягнула піку під швидкі ритми пісні «Megfogtam egy szúnyogot», де панували стрибки та щирий регіт.
На завершення свята на столах з’явилися ароматні карнавальні пончики (фанки) зі стрічками, біля яких діти змогли відпочити після активних танців. Учасники влаштували останній гучний передзвін дзвониками, даючи зимі зрозуміти: час іти геть! «Геть, зимо, тікай, нехай кожен радіє, хто живе!»
Учні початкових класів Великодобронського ліцею довели, що традиції та дитяча радість – це найкращий рецепт очікування весни.
Фоторепортаж
